Як висловити дитині підтримку та схвалення

Хіба не образливо, коли ви намагаєтесь висловити дитині своє схвалення й підтримку, а ваші слова не справляють на неї очікуваного враження?..

Уявіть таку ситуацію. Ваша старша дитина приходить додому зі школи і з гордістю показує щоденник, в якому стоїть вищий бал з математики. Це так вражає, що ви відразу ж кажете: «Чудова робота! Молодець». Дитина ще якийсь час не зводить з вас очей, ніби чогось чекає, а потім важко зітхає й опускає голову. «Ти завжди так кажеш!», - вимовляє вона й вихоплює щоденник з ваших рук, явно розчарована. «Але, - кажете ви, запинаючись, - я дійсно вважаю, що ти великий молодець». «Так-так, звісно», - бурмоче дитина та йде пригнічена. Ви ж відчуваєте, як земля йде з-під ніг. Адже ви хотіли підтримати й похвалити дитину,.. але, мабуть, «молодець» - це не те, що їй потрібно.

Подібні ситуації бувають у багатьох сім'ях. Дослідники одностайні в думці, що посередні, однотипні слова схвалення, такі як «молодець», приносять більше шкоди, ніж користі. Існує навіть дослідження, яке доводить, що похвала за результати примушує дитину інстинктивно відкидати слова заохочення або, що ще гірше, свідомо робити все навпаки. Якщо діти не вважають, що вони виконали чудово роботу, ваші слова «чудова робота!» нічого для них не значать. Діти починають відчувати, що ними намагаються маніпулювати з метою домогтись від них кращих результатів, і чинять опір маніпуляції.

Занадто часте використання батьками слів «молодець, хороша робота» в якості похвали призводить до того, що діти втрачають внутрішню мотивацію. Вони намагаються досягати високих результатів, тільки щоб отримати ваше схвалення, а зовсім не тому, що їм цікаво те, що вони вчать, або з почуття задоволення, яке відчувають при досягненні результату. Так виростають дорослі люди, які не вміють знайти задоволення ні в чому.

Отже, що варто казати батькам, щоби продемонструвати, наскільки вони вражені досягненнями дітей і яку глибоку гордість відчувають за них, уникнувши при цьому штампів, таких як «молодець, чудова робота»? Як висловити їм свою підтримку та схвалення? Далі запропоновано вісім відповідних способів зробити це.

№ 1. Визнайте важливість цілей дитини

Для початку дізнайтеся про цілі вашої дитини. А потім дайте їй зрозуміти, що ви вважаєте їх дуже важливими та значущими.

Кожна людина прагне стати кращою в чомусь або глибше вивчити предмет, що її цікавить. Діти в цьому плані не відрізняються від дорослих. Ви досягнете кращого результату, якщо спочатку дізнаєтесь у дитини про її цілі, а потім зосередите на них свою похвалу.

Припустимо, мета вашої дитини полягає в тому, щоби покращити концентрацію уваги на певному завданні.

Тому замість того, щоби хвалити її за успішну доповідь з географії словами «Молодець, відмінно!», ви можете сказати: «Ти отримав найвищий бал за ту доповідь, над якою так зосереджено працював весь минулий тиждень? Ти дійсно навчився зберігати концентрацію й не кидати справи на півдорозі! Чудово!».

№ 2. Зосередьтесь на схваленні зусиль

Фахівці вважають, що необхідно хвалити дитину за зусилля, яких вона докладає, а не за досягнення. Тільки так вона зможе розвивати рішучість і наполегливість. Це називається мисленням зростання. Діти, яких хвалять за зусилля, а не за результат, більше дбають про якість одержуваних ними знань, ніж діти, яких хвалять тільки за досягнення успіху.

Схвалюючи зусилля дитини й сам процес, ви хвалите її за те, що знаходиться під її повним контролем. Результат ніколи не можна проконтролювати повністю. Можна змінити процес, але ніхто не в силах змінити результат.

Замість того щоби сказати «Молодець», коли дитина показує вам щоденник з відмінними оцінками, ви можете сказати: «Це вражає! Подивись, як добре ти вивчив математику! Ти доклав для цього багато зусиль і уваги».

№ 3. Повторюйте за дитиною

Пригадайте той час, коли ваша дитина була ще маленькою. Що вона сказала, коли в перший раз побудувала з кубиків вежу, яка не розвалилась, або коли вперше піднялась по сходах на гору без вашої допомоги? - «Я зробив це!».

Діти вміють усвідомлювати свої досягнення. Не треба казати дитині «Чудова робота, синку!», коли він добре впорався з чимось, це само собою зрозуміло. Замість цього повторюйте те, що діти кажуть з гордістю: «Ти зробив це!».

Нам не треба розхвалювати дитину за досягнення; ми просто повинні визнавати їх. Повторюючи за дитиною, ви вчите її використовувати в якості мотивації власне задоволення, а не схвалення ззовні. Це сприяє підвищенню впевненості дитини в собі, розвиває її вміння зосереджуватись і приймати можливі ризики.

У випадку з оцінкою дитини за математику кращим варіантом було би сказати їй: «Це приголомшливо, друже. Ти отримав з математики вищий бал. Гідно поваги!», ніж заяложену фразу «Чудова робота!».

№ 4. Похвала повинна бути змістовною

Одна з найбільших проблем з висловом «хороша робота» (або ж «чудова робота») полягає в тому, що слово «хороший» має багато різних значень у різних контекстах. У контексті «Він зробив хорошу справу», слово «хорошу» означає «добру чи щедру», а в контексті «У мене хороші новини», слово «хороші» означає «позитивні чи приємні». Фахівці визначають 19 різних контекстів, в яких слово «хороший» має понад 19 різних значень. Це зводиться до одного: коли ми кажемо «хороша робота», то залишаємо похвалу повністю відкритою для інтерпретацій. Або, за відсутності контексту, абсолютно марною.

В якості альтернативи безглуздій фразі «хороша робота» треба використовувати змістовну похвалу. Ця похвала описує досягнення такими словами, що дитина вірить її змісту, визнає її та хвалить себе сама. Така похвала підкреслює конкретну фактичну інформацію про те, як дитина впоралася з роботою, а не те, що вона зробила її добре.

Ось деякі приклади такого роду похвал:

• «Ти дуже швидко зібрав цей пазл!».
• «Кольори на твоїй картині дуже яскраві».
• «Ти самостійно знайшов альтернативне рішення цього завдання!».
• «Я помітив (а), що ти довгий час концентрував свою увагу на цьому рефераті».

Змістовно хвалити можна не тільки те, що ви бачите, а й те, що відчуваєте.

• «Ти підняв мені настрій, коли допоміг скласти серветки».
• «Гра приносить більше задоволення, коли ми всі граємо чесно».

№ 5. Ставте запитання

Дайте можливість дитині стати вашим учителем. Коли ви питаєте її про колекції каменів або про математичне рівняння, просто просіть пояснити вам щось, адже це примушує дитину пишатися своїми знаннями й компетентністю.

Коли ви просите дитину навчити вас чогось, це каже їй про те, що ви визнаєте цінність її роботи й інтересів, дає їй внутрішній стимул не зупинятись на досягнутому, продовжуючи вивчення. Роль експерта також дозволяє дитині «визнавати» свої зусилля, а це, на думку фахівців, є важливою частиною розвитку високої самооцінки.

№ 6. Дякуйте дитині

Хіба це не чудове почуття, коли хтось каже вам: «Дякую»? Це слово поєднує визнання зусиль і змістовну похвалу. Коли хтось каже: «Дякую!», він каже: «Я високо ціную і тебе, і твої вчинки».

• «Дякую, що допоміг мені розвісити білизну після прання. Її було так багато, що сама б я довго поралась».
• «Дякую за те, що ти підмів підлогу. Вона просто сяє чистотою».
• «Дякую, що стримався й не накричав».

«Дякую» природним чином примушує нас переходити від надуманої, пересічної, заснованої на винагороді похвали за виконане завдання до щирого виразу вдячності за докладені зусилля. Така похвала більше свідчить про наші почуття у зв'язку з докладеними іншою людиною зусиллями, ніж про те, що ця людина отримає в результаті виконання. Вона дозволяє нам висловлювати нашу вдячність і любов позитивними словами.

Звісно, це особливий вид похвали, яка не підходить для будь-яких ситуацій. Адже ми не будемо дякувати нашим дітям за просте виконання повсякденної шкільної роботи. Проте не буде зайвим іноді сказати своїй дитині: «Ти знаєш, мені дуже подобається, що ти виконуєш домашні завдання самостійно й відповідально. Дякую! Це так добре, що мені не доводиться постійно турбуватися про тебе».

№ 7. Будьте щирими й уважними

Частина проблеми з фразою «Хороша робота, молодець!» (А також близьких до неї «Чудова спроба!» і «Продовжуй у тому ж дусі») полягає в тому, що вона є недбалою й тому в основі своїй нещирою.

Частина щирості - це увага. Краща похвала, яку ви можете висловити дитині, це ваша безроздільна увага. Дитині не потрібно, щоб ви хвалили її за кожну дрібницю, але коли вона демонструє вам те, чим насправді пишається, відкладіть телефон і почніть уважно слухати свого малюка.

Звертайте увагу на те, що робить ваша дитина, і шукайте кілька способів висловити їй свою підтримку та схвалення, на відміну від простого «Молодець!».

№ 8. Оцінюйте ситуації позитивно

І останнє. Існують ситуації, в яких ви хочете підтримати дитину, але справи в неї йдуть не дуже добре. Коли вона зазнає невдачі, набагато складніше знайти слова, які б не звучали стандартно, але при цьому підтримали й надихнули дитину.

Позитивна оцінка ситуації - це спосіб порозмовляти про успіхи та невдачі в позитивному ключі. Метод позитивної оцінки ситуації використовується менеджерами успішних компаній, але чому б не застосовувати його у ставленні до своїх дітей?

Мислення типу «Що я можу покращити, виправити?» дозволяє приймати невдачі більш конструктивно, ніж думка «Як я міг?». Батькам важливо говорити з дитиною про ситуацію, що склалась (добру чи погану), шукати в ній позитивні моменти, обговорювати те, що варто покращити або виправити, а також те, як діяти в подібній ситуації наступного разу, щоб результати ставали кращими і кращими.

Це чудовий спосіб навчити дітей контролювати те, що в їхніх силах. Вони вчаться аналізувати процес, розвивають навички критичного мислення й отримують ваше схвалення.

Пам'ятайте про те, що діти добре розпізнають ті моменти, коли ми щось кажемо просто заради того, щоби сказати. Вони знають, коли наша увага прикута до телефону або новин по телевізору. Зоровий контакт, активне слухання, зацікавлений тон і використання описових подробиць - усе це разом передає чесність, справжність і щирість нашої високої оцінки зусиль дитини.